§ 6. Правові режими в міжнародному приватному праві

Режим іноземців зазвичай визначають як сукупність

прав і обов’язків іноземців на території даної держави. Під

час встановлення окремого виду режиму проявляється став_

лення країни до іноземців, які перебувають на даній тери_

торії постійно або тимчасово.

Традиційно існує три режими для іноземців: національ_

ний, найбільшого сприяння та спеціальний. Але, як прави_

ло, в жодній країні не застосовують якогось одного режиму

для іноземців, а зустрічаються вони в комбінації: в одній

сфері — національний режим, а в іншій — спеціальний і т.п.

Правовий режим у міжнародному приватному праві по_

казує, як держава ставиться до іноземних громадян або

юридичних осіб, які мешкають на її території, — допускає будь_яку дискримінацію, прирівнює цих громадян до своїх

співвітчизників чи ні, обмежує їхні права або, навпаки,

надає їм переваги.

Основні ознаки трьох вищеперерахованих правових ре_

жимів у міжнародному приватному праві такі.

Національний режим передбачає надання іноземним гро_

мадянам і юридичним особам такого ж режиму, що і вітчиз_

няним громадянам і юридичним особам. Таким чином, дер_

жава прирівнює іноземців у тій чи іншій сфері до власних

громадян. Іноземні громадяни та іноземні юридичні особи

отримують такі самі права й переваги, що мають місцеві

суб’єкти права.

Як правило, такий режим закріплюється у внутрішніх

нормативних актах окремої країни. Він поширюється на гос_

подарську діяльність іноземних юридичних осіб, передба_

чає вільний доступ юридичних і фізичних осіб у суд для за_

хисту своїх прав тощо.

Визначення загального правового статусу іноземців в

Україні випливає із загальних принципів міжнародного

права про права людини. Згідно з Конституцією України,

іноземці та особи без громадянства користуються в Україні

тими ж правами і несуть ті обов’язки, що і громадяни Ук_

раїни, за деякими винятками. Це свідчить про те, що іно_

земцям надається національний режим.

Режим найбільшого сприяння передбачає надання іно_

земцям таких прав та/або встановлення таких обов’язків,

які надані для громадян будь_якої третьої країни, які пере_

бувають на території даної країни в найбільш вигідному у

правовому відношенні становищі. Клаузула1 про найбіль_

ше сприяння включається до міжнародних договорів на

взаємній основі.

У силу цього принципу створюються найбільш сприят_

ливі умови для фізичних і юридичних осіб окремої країни

або групи країн. Таким чином, введення в торговий договір

принципу найбільшого сприяння запобігає запровадженню

дискримінаційних заходів.

Україна встановлює режим найбільшого сприяння пере_

важно на основі взаємності, що призводить у кінцевому

підсумку до дії або спеціального, або національного режиму.

Спеціальний режим полягає у наданні іноземцям у будь_

якій сфері певних прав та/або встановленні для них певних

обов’язків, які відрізняються від тих, що передбачені для

власних громадян відповідної держави.

Спеціальний режим може нести як позитивний, так і нега_

тивний характер для іноземців. Вводиться спеціальний режим

прийняттям відповідного нормативного акта, яким, як пра_

вило, передбачається механізм реалізації цього режиму.

Режим іноземців зазвичай визначають як сукупність

прав і обов’язків іноземців на території даної держави. Під

час встановлення окремого виду режиму проявляється став_

лення країни до іноземців, які перебувають на даній тери_

торії постійно або тимчасово.

Традиційно існує три режими для іноземців: національ_

ний, найбільшого сприяння та спеціальний. Але, як прави_

ло, в жодній країні не застосовують якогось одного режиму

для іноземців, а зустрічаються вони в комбінації: в одній

сфері — національний режим, а в іншій — спеціальний і т.п.

Правовий режим у міжнародному приватному праві по_

казує, як держава ставиться до іноземних громадян або

юридичних осіб, які мешкають на її території, — допускає будь_яку дискримінацію, прирівнює цих громадян до своїх

співвітчизників чи ні, обмежує їхні права або, навпаки,

надає їм переваги.

Основні ознаки трьох вищеперерахованих правових ре_

жимів у міжнародному приватному праві такі.

Національний режим передбачає надання іноземним гро_

мадянам і юридичним особам такого ж режиму, що і вітчиз_

няним громадянам і юридичним особам. Таким чином, дер_

жава прирівнює іноземців у тій чи іншій сфері до власних

громадян. Іноземні громадяни та іноземні юридичні особи

отримують такі самі права й переваги, що мають місцеві

суб’єкти права.

Як правило, такий режим закріплюється у внутрішніх

нормативних актах окремої країни. Він поширюється на гос_

подарську діяльність іноземних юридичних осіб, передба_

чає вільний доступ юридичних і фізичних осіб у суд для за_

хисту своїх прав тощо.

Визначення загального правового статусу іноземців в

Україні випливає із загальних принципів міжнародного

права про права людини. Згідно з Конституцією України,

іноземці та особи без громадянства користуються в Україні

тими ж правами і несуть ті обов’язки, що і громадяни Ук_

раїни, за деякими винятками. Це свідчить про те, що іно_

земцям надається національний режим.

Режим найбільшого сприяння передбачає надання іно_

земцям таких прав та/або встановлення таких обов’язків,

які надані для громадян будь_якої третьої країни, які пере_

бувають на території даної країни в найбільш вигідному у

правовому відношенні становищі. Клаузула1 про найбіль_

ше сприяння включається до міжнародних договорів на

взаємній основі.

У силу цього принципу створюються найбільш сприят_

ливі умови для фізичних і юридичних осіб окремої країни

або групи країн. Таким чином, введення в торговий договір

принципу найбільшого сприяння запобігає запровадженню

дискримінаційних заходів.

Україна встановлює режим найбільшого сприяння пере_

важно на основі взаємності, що призводить у кінцевому

підсумку до дії або спеціального, або національного режиму.

Спеціальний режим полягає у наданні іноземцям у будь_

якій сфері певних прав та/або встановленні для них певних

обов’язків, які відрізняються від тих, що передбачені для

власних громадян відповідної держави.

Спеціальний режим може нести як позитивний, так і нега_

тивний характер для іноземців. Вводиться спеціальний режим

прийняттям відповідного нормативного акта, яким, як пра_

вило, передбачається механізм реалізації цього режиму.