§ 4. Внутрішнє законодавство

К оглавлению1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 
17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 
51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 
68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 
85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 
102 103 

На відміну від деяких іноземних держав, в Україні не

існує єдиного кодифікаційного акта в галузі міжнародного

приватного права, хоча вже підготовлено кілька проектів

такого. Його норми «розкидані» по великій кількості законів і підзаконних нормативних актів. Зокрема, деякі нор_

ми містяться в Конституції України. Скажімо, в ст. 25 заз_

начено, що Україна гарантує піклування та захист своїм гро_

мадянам, які перебувають за її межами, а в ст. 26, — що

іноземці та особи без громадянства користуються такими

самими правами і свободами, як і громадяни України.

Інші нормативні акти внутрішнього законодавства, що

містять норми міжнародного приватного права, можна по_

ділити на дві основні групи.

І. Нормативні акти, які повністю присвячені врегулюван_

ню правовідносин з участю іноземного елементу, наприклад:

1) закони України: «Про зовнішньоекономічну діяль_

ність» від 16 квітня 1991 р.1; «Про правовий статус іно_

земців» від 4 лютого 1994 р.2; «Про біженців» від 21 червня

2001 р.3; «Про міжнародний комерційний арбітраж» від

24 лютого 1994 р.4; «Про режим іноземного інвестування»

від 19 березня 1996 р.5; «Про визнання та виконання в Ук_

раїні рішень іноземних судів» від 29 листопада 2001 р.6

та ін.;

2) підзаконні нормативні акти: Консульський статут

України, затверджений Указом Президента України від

2 квітня 1994 р.; Правила в’їзду іноземців в Україну, виїз_

ду та транзитного проїзду через її територію, затверджені

постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 1995 р.,

та ін.

ІІ. Нормативні акти, в яких лише окремі розділи або

статті призначені для врегулювання правовідносин з учас_

тю іноземного елементу, наприклад: Закон України «Про

банки і банківську діяльність» від 7 грудня 2000 р.7 (статті

22, 24, 25); Закон України «Про громадянство України» від

18 січня 2001 р.8; Кодекс законів про працю України (статті 8, 9); Сімейний кодекс України. Розділ VІ «Застосування

Сімейного кодексу України до іноземців та осіб без грома_

дянства. Застосування законів іноземних держав і міжна_

родних договорів в Україні»; Кодекс торгового мореплавства

України (статті 5, 6 — застосування іноземного законодав_

ства, статті 13, 14 — колізійні норми).

На відміну від деяких іноземних держав, в Україні не

існує єдиного кодифікаційного акта в галузі міжнародного

приватного права, хоча вже підготовлено кілька проектів

такого. Його норми «розкидані» по великій кількості законів і підзаконних нормативних актів. Зокрема, деякі нор_

ми містяться в Конституції України. Скажімо, в ст. 25 заз_

начено, що Україна гарантує піклування та захист своїм гро_

мадянам, які перебувають за її межами, а в ст. 26, — що

іноземці та особи без громадянства користуються такими

самими правами і свободами, як і громадяни України.

Інші нормативні акти внутрішнього законодавства, що

містять норми міжнародного приватного права, можна по_

ділити на дві основні групи.

І. Нормативні акти, які повністю присвячені врегулюван_

ню правовідносин з участю іноземного елементу, наприклад:

1) закони України: «Про зовнішньоекономічну діяль_

ність» від 16 квітня 1991 р.1; «Про правовий статус іно_

земців» від 4 лютого 1994 р.2; «Про біженців» від 21 червня

2001 р.3; «Про міжнародний комерційний арбітраж» від

24 лютого 1994 р.4; «Про режим іноземного інвестування»

від 19 березня 1996 р.5; «Про визнання та виконання в Ук_

раїні рішень іноземних судів» від 29 листопада 2001 р.6

та ін.;

2) підзаконні нормативні акти: Консульський статут

України, затверджений Указом Президента України від

2 квітня 1994 р.; Правила в’їзду іноземців в Україну, виїз_

ду та транзитного проїзду через її територію, затверджені

постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 1995 р.,

та ін.

ІІ. Нормативні акти, в яких лише окремі розділи або

статті призначені для врегулювання правовідносин з учас_

тю іноземного елементу, наприклад: Закон України «Про

банки і банківську діяльність» від 7 грудня 2000 р.7 (статті

22, 24, 25); Закон України «Про громадянство України» від

18 січня 2001 р.8; Кодекс законів про працю України (статті 8, 9); Сімейний кодекс України. Розділ VІ «Застосування

Сімейного кодексу України до іноземців та осіб без грома_

дянства. Застосування законів іноземних держав і міжна_

родних договорів в Україні»; Кодекс торгового мореплавства

України (статті 5, 6 — застосування іноземного законодав_

ства, статті 13, 14 — колізійні норми).