§ 7. Міжнародні змішані перевезення
К оглавлению1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 1617 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50
51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67
68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84
85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101
102 103
Положення щодо змішаних (або комбінованих) переве_
зень, як уже зазначалося, містяться в окремих розділах кон_
венцій, присвячених перевезенню з допомогою того чи іншо_
го виду транспорту. Разом з тим, слід обов’язково згадати
про конвенції та угоди, які повністю присвячені саме тако_
му виду перевезень.
1. Конвенція ООН про міжнародні змішані перевезення
вантажу, 24 травня 1980 р., є чинною для України (див.
WWW. NAU. KIEV. UA). Відповідно до її положень, «міжна_
родним змішаним перевезенням» є перевезення вантажів
двома різними видами транспорту на підставі договору зміша_
ного перевезення з місця в одній країні, в якій вантажі по_
ступають у ведення оператора змішаного перевезення, до обу_
мовленого місця доставки в іншій країні. Оператором зміша_
ного перевезення є особа, яка від власного імені або діючих
від її імені осіб укладає договір змішаного перевезення, ви_
ступає як сторона договору та бере на себе відповідальність
за виконання договору. При прийнятті вантажів оператор
змішаного перевезення, відповідно до положень Конвенції,
повинен видати документ змішаного перевезення, який за
вибором відправника вантажу може бути як оборотним, так
і необоротним. Конвенція містить низку положень щодо
форми та змісту, а також можливих застережень у зазначе_
ному документі (двох вищевказаних його різновидів), відпо_
відальності за вмисне внесення неправильних відомостей чи
за приховування необхідних відомостей тощо. У Конвенції
врегульовані питання, пов’язані з відповідальністю (як до_
говірною, так і позадоговірною) оператора змішаного пере_
везення, агентів та інших осіб, а також підстави їх відпові_
дальності та її межі; передбачено як право оператора на
обмеження відповідальності, так і підстави втрати такого
права. Частину IV Конвенції присвячено питанням, пов’я_
заним з відповідальністю відправника вантажу, вона
містить як загальні правила, так і спеціальні правила щодо
небезпечних вантажів (зокрема, йдеться про неналежне по_
значення вантажу як небезпечного). Окрему частину (V)
присвячено положенням щодо вимог і позовів, насамперед,
питанням вирішення юрисдикції, позивної давності, арбіт_
ражного розгляду. У даному акті врегульовано митні й деякі
інші питання, що можуть виникнути при здійсненні міжна_
родних змішаних перевезень.
2. Угода про міжнародне пряме змішане залізнично_вод_
не вантажне сполучення, 14 грудня 1959 р., для СРСР
вступила у силу 2 серпня 1960 р., є чинною для України
як правонаступниці СРСР. Даною Угодою встановлюється
міжнародне пряме змішане залізнично_водне вантажне
сполучення по залізницях країн_Договірних Сторін та по
річці Дунаю в межах цих країн. Відповідно до неї, умови
перевезення вантажів у міжнародному прямому змішано_
му залізнично_водному сповіщенні та права, які виплива_
ють з них, відповідальність, взаємовідносини між залізни_
цями, дунайськими портами та судноплавними підприєм_
ствами, з одного боку, та відправниками й одержувачами
вантажів, з іншого боку, а також тарифні та інші питан_
ня, передбачені в Угоді, повинні регулюватися правилами
та інструкціями, які узгоджуються між транспортними
міністерствами і міністерствами зовнішньої торгівлі Дого_
вірних Сторін.
3. Європейська угода про найважливіші лінії міжнарод_
них комбінованих перевезень та відповідні об’єкти, 1 люто_
го 1991 р., є чинною для України (див. WWW. NAU. KIEV.
UA). Відповідно до неї, термін «комбіноване перевезення»
означає перевезення вантажів на одній і тій же транспортній
одиниці з використанням кількох видів транспорту. Краї_
ни_Договірні Сторони приймають положення даної Угоди як
узгодженого міжнародного плану розвитку та функціону_
вання мережі найважливіших ліній міжнародних комбіно_
ваних перевезень, який вони мають намір здійснювати у
межах національних програм. Мережа міжнародних комбінованих перевезень включає залізничні лінії, що зазначені
у Додатках I, ІІ до названої Угоди, залізнично_паромні пе_
реплави (порти, що мають важливе значення для міжнарод_
них комбінованих перевезень) тощо. З метою полегшення
міжнародних комбінованих перевезень, що здійснюються з
допомогою мережі міжнародних комбінованих перевезень,
країни_учасниці Угоди домовилися про вжиття необхідних
заходів для досягнення необхідних стандартів у зазначеній
сфері.
Положення щодо змішаних (або комбінованих) переве_
зень, як уже зазначалося, містяться в окремих розділах кон_
венцій, присвячених перевезенню з допомогою того чи іншо_
го виду транспорту. Разом з тим, слід обов’язково згадати
про конвенції та угоди, які повністю присвячені саме тако_
му виду перевезень.
1. Конвенція ООН про міжнародні змішані перевезення
вантажу, 24 травня 1980 р., є чинною для України (див.
WWW. NAU. KIEV. UA). Відповідно до її положень, «міжна_
родним змішаним перевезенням» є перевезення вантажів
двома різними видами транспорту на підставі договору зміша_
ного перевезення з місця в одній країні, в якій вантажі по_
ступають у ведення оператора змішаного перевезення, до обу_
мовленого місця доставки в іншій країні. Оператором зміша_
ного перевезення є особа, яка від власного імені або діючих
від її імені осіб укладає договір змішаного перевезення, ви_
ступає як сторона договору та бере на себе відповідальність
за виконання договору. При прийнятті вантажів оператор
змішаного перевезення, відповідно до положень Конвенції,
повинен видати документ змішаного перевезення, який за
вибором відправника вантажу може бути як оборотним, так
і необоротним. Конвенція містить низку положень щодо
форми та змісту, а також можливих застережень у зазначе_
ному документі (двох вищевказаних його різновидів), відпо_
відальності за вмисне внесення неправильних відомостей чи
за приховування необхідних відомостей тощо. У Конвенції
врегульовані питання, пов’язані з відповідальністю (як до_
говірною, так і позадоговірною) оператора змішаного пере_
везення, агентів та інших осіб, а також підстави їх відпові_
дальності та її межі; передбачено як право оператора на
обмеження відповідальності, так і підстави втрати такого
права. Частину IV Конвенції присвячено питанням, пов’я_
заним з відповідальністю відправника вантажу, вона
містить як загальні правила, так і спеціальні правила щодо
небезпечних вантажів (зокрема, йдеться про неналежне по_
значення вантажу як небезпечного). Окрему частину (V)
присвячено положенням щодо вимог і позовів, насамперед,
питанням вирішення юрисдикції, позивної давності, арбіт_
ражного розгляду. У даному акті врегульовано митні й деякі
інші питання, що можуть виникнути при здійсненні міжна_
родних змішаних перевезень.
2. Угода про міжнародне пряме змішане залізнично_вод_
не вантажне сполучення, 14 грудня 1959 р., для СРСР
вступила у силу 2 серпня 1960 р., є чинною для України
як правонаступниці СРСР. Даною Угодою встановлюється
міжнародне пряме змішане залізнично_водне вантажне
сполучення по залізницях країн_Договірних Сторін та по
річці Дунаю в межах цих країн. Відповідно до неї, умови
перевезення вантажів у міжнародному прямому змішано_
му залізнично_водному сповіщенні та права, які виплива_
ють з них, відповідальність, взаємовідносини між залізни_
цями, дунайськими портами та судноплавними підприєм_
ствами, з одного боку, та відправниками й одержувачами
вантажів, з іншого боку, а також тарифні та інші питан_
ня, передбачені в Угоді, повинні регулюватися правилами
та інструкціями, які узгоджуються між транспортними
міністерствами і міністерствами зовнішньої торгівлі Дого_
вірних Сторін.
3. Європейська угода про найважливіші лінії міжнарод_
них комбінованих перевезень та відповідні об’єкти, 1 люто_
го 1991 р., є чинною для України (див. WWW. NAU. KIEV.
UA). Відповідно до неї, термін «комбіноване перевезення»
означає перевезення вантажів на одній і тій же транспортній
одиниці з використанням кількох видів транспорту. Краї_
ни_Договірні Сторони приймають положення даної Угоди як
узгодженого міжнародного плану розвитку та функціону_
вання мережі найважливіших ліній міжнародних комбіно_
ваних перевезень, який вони мають намір здійснювати у
межах національних програм. Мережа міжнародних комбінованих перевезень включає залізничні лінії, що зазначені
у Додатках I, ІІ до названої Угоди, залізнично_паромні пе_
реплави (порти, що мають важливе значення для міжнарод_
них комбінованих перевезень) тощо. З метою полегшення
міжнародних комбінованих перевезень, що здійснюються з
допомогою мережі міжнародних комбінованих перевезень,
країни_учасниці Угоди домовилися про вжиття необхідних
заходів для досягнення необхідних стандартів у зазначеній
сфері.